Запор у жінок та чоловіків – діагностика та лікування у Кривому Розі на ФілатоваКонстипація, проблеми зі стільцем чи запор – це стан організму, коли випорожнення кишечника утруднено, акту дефекації відсутній 2 дня і більше. Недостатнє спорожнення – серйозна проблема для людини будь-якого віку. Тому фахівці рекомендують звернутися по медичну допомогу. Прийом гастроентеролога – лікування запорів у Кривому Розі, встановлення патології ШКТ чи ситуативного стану, призначення медикаментозної терапії обстипації!

Запори з болем не можна терпіти, як і приймати ліки від констипації без призначення, не усвідомлюючи причин стану та наявності чи відсутності патології ШКТ.

Звичайно, це може бути збій травлення або ситуативний, тимчасовий запір. Але стан також буває хронічним, що веде до ускладнень:
• Ситуаційний запор – це тимчасове явище. Запори при вагітності, у разі вживання в їжу продуктів, що ускладнюють кишковий пасаж, при порушенні травлення через запальні захворювання ШКТ, інших патологій. Можуть виникати будь-якої миті, часто спостерігається обстипація при психоемоційних навантаженнях;
• Хронічний запор. Відсутність регулярного випорожнення спостерігається постійно. Іноді стан змінюється нормальним, але також присутнє утруднене випорожнення кишечника до до кількох діб і більше. Серед причин захворювання шлунково-кишкового тракту, неврологічні розлади, гормональний дисбаланс, як ознака побічних вплику медикаментів!

Запор у дітей та дорослих – поширене захворювання шлунково-кишкового тракту. При наявності схильності до закрепу та неадекватної роботи кишечника, нерідко спостерігається патологія прямої кишки, що представляє значиму проблему. Найбільш схильні до запорів діти і люди похилого віку, організм яких має певні вразливості. Наслідки тривалого стану можуть ускладнити життя, тому рекомендуємо вже за перших випадків звернутися за медичною допомогою. У нашому медичному центрі можна пройти повноцінне обстеження та з'ясувати причини запору для початку лікування!

Причини запорів – чому ускладнене спорожнення

До причин запору можна віднести індивідуальні особливості життєдіяльності людини, її харчові пристрасті, ситуації, коли людина змушена утримувати позиви до дефекації, що з плином часу призводить до пригнічення рефлекторної діяльності кишечника.

Також запори властиві людям, які приймають рідину в малих кількостях та харчуються продуктами, збідненими рослинною клітковиною.

При синдромі подразненої кишки запор – це клінічна ознака. Він може супроводжуватися здуттям живота та болем. Характерний також нестійкий стілець з чергуванням запорів і проносів. Синдром подразненої кишки спостерігатися і при кишкових інфекціях.

Запори у дорослих та дітей нерідко являють собою наслідок будь-якого серйозного патологічного стану організму, коли може знадобитися радикальне хірургічне втручання, наприклад, при копростазі, причиною якого стала механічна кишкова непрохідність.

При копростазі стілець відсутній тривалий час, спостерігаються болі в животі розпираючого характеру, відчуття переповненості кишечника. Іноді рідкі фракції кишкового вмісту виходять в обхід калової пробки – спостерігається пронос.

Механізм розвитку запору

Запор розвивається при порушенні фізіологічного транзиту кишкового вмісту, коли змінюється швидкість просування калових мас, посилюється всмоктування води та порушується нейрорефлекторна регуляція дефекації. Ключовим моментом є подовження часу знаходження вмісту у товстій кишці, що запускає каскад структурних та функціональних змін.

При уповільненні перистальтики калові маси довше контактують із слизовою оболонкою кишечника. Внаслідок цього відбувається надмірне зворотне всмоктування рідини, кал ущільнюється, втрачає еластичність і починає механічно розтягувати стінки кишки. Це призводить до зниження чутливості рецепторів прямої кишки, через що фізіологічний позов до спорожнення слабшає або виникає із затримкою.

• Запор у дітей частіше пов'язаний з незрілістю нервової регуляції кишківника: перистальтичні хвилі формуються неритмічно, а дефекаційний рефлекс легко пригнічується. На цьому фоні швидко розвивається функціональний застій, що закріплюється зниженням рецепторної чутливості;
• Запори у жінок віком від 40 років характеризуються зміною гормонального фону та впливом даних порушень на гладку мускулатуру кишечника. Зниження рівня естрогенів та відносне переважання прогестероноподібних ефектів призводять до послаблення тонусу кишкової стінки, уповільнення транзиту та прогресуючого ущільнення калових мас;
• При вагітності запор має комбінований характер: гормональне зниження моторики поєднується з механічним стиском кишечника збільшеною маткою. Це порушує координацію перистальтики, уповільнює просування вмісту та посилює всмоктування води у дистальних відділах товстої кишки;
• Запор при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, коли діагностовано синдром подразненого кишечника, хронічний коліт або дивертикулярну хворобу, формується за рахунок дискоординації моторної активності. Одні ділянки кишки перебувають у стані спазму, інші – функціональної атонії, що перешкоджає нормальному просуванню калових мас та порушує акт дефекації!

Таким чином, незалежно від віку та супутніх станів, механізм розвитку запору зводиться до уповільнення кишкового транзиту, посиленого всмоктування води, ущільнення калових мас та поступового згасання дефекаційного рефлексу, що підтримує та посилює патологічний процес!

Класифікація запорів

Класифікація запорів, симптоми, діагностика порушень у роботі ШКТРозрізняють наступні види запорів:
• Аліментарний – розвивається при незбалансованому харчуванні, коли у раціоні недостатньо харчових волокон, рідини та продуктів, що стимулюють кишкову моторику, що призводить до уповільнення просування калових мас;
• Неврогенний – виникає внаслідок порушень нервової регуляції кишківника при захворюваннях центральної або периферичної нервової системи, що призводить до розладу перистальтики та дефекаційного рефлексу;
• Психогенний запор – формується на тлі стресів, тривожних станів, придушення природних позивів до дефекації, що поступово знижує чутливість рецепторів прямої кишки;
• При патології прямої кишки та анусу – розвивається запор при анальних тріщинах, геморої, запальних процесах, коли болючість під час дефекації призводить до рефлекторної затримки випорожнень;
• Токсичний запор – виникає при дії токсинів, важких металів, продуктів інтоксикації або хронічних отруєнь, що порушують нервово-м'язову провідність кишкової стінки;
• Механічний запор – пов'язаний з фізичною перешкодою просуванню калових мас при пухлинах, спайках, звуженні просвіту кишечника або здавленні його ззовні;
• Ятрогенний запор – розвивається у якості побічного ефекту під час прийому анальгетиків, антидепресантів, препаратів заліза, які змінюють моторику кишечника та водно-електролітний баланс!

Симптоми хронічного запору

Ознаки констипації – тяжкість та біль в животі, що припиняються після акту дефекації і відходження газів. Нерідко спостерігається знижений апетит, сторонній і неприємний запах з рота, відрижка. У хворих з хронічними запорами протягом тривалого часу можливий загальний пригнічений настрій, зниження працездатності.

Часто відчувається біль у животі та задньому проході, печіння, можливі тріщини кишки через перенапруження, поява крові у калі. Супутником стану стають головний біль, поганий сон, слабкість організму.

Терпіти подібний стан практично неможливо, та й украй шкідливо для організму. Найбільше це стосується ситуацій, коли спостерігається тривалий запор у дитини. Необхідна термінова консультація лікаря, обстеження та призначення лікування утрудненого спорожнення кишечника з урахуванням порушення травлення!

Діагностика хронічних закрепів у гастроентеролога на Філатова

Діагностика патології відбувається у кілька етапів. На початку терапевт або гастроентеролог виконують збір анамнезу, вислуховують скарги, а також проводять фізикальний огляд з прощупуванням живота. За показаннями призначається рентген для виявлення можливих пухлин, стриктур, розтягнень стінок кишечника, а також вроджених аномалій розвитку. Можливе додаткове призначення іригоскопії, яка наочно виявляє стан кишкової непрохідності.

На другому діагностичному етапі призначають колоноскопію з одночасним забором біоптату з подальшим гістологічним і цитологічним дослідженням. Після цього приступають до функціонального дослідження кишечника. Проводиться посів на поживні середовища для визначення можливої інфекційної причини закрепу, досліджується кал на приховану кров.

Залежно від первинних висновків лікаря, коли досліджується причина запору у немовляти, дитини старшого віку або утруднене спорожнення у вагітних, призначають біохімічні та мікроскопічні лабораторні дослідження, УЗД внурішніх органів.

Лікування запору в Кривому Розі

Запор у дітей не можна лікувати самостійно! Запор у новонародженого та проносне на власну думку чи рекомендації знайомих – погане рішення. Важливо розуміти етіологію, знати причини, мати на руках діагноз. Тому засоби від запору та клізми, проносні препарати та ліки для відновлення призначає суворо лікар!

Діагностика необхідна через можливу наявність патологій розвитку органів, а також складних захворювань шлунку, кишечника, печінки, при запаленні підшлункової залози або жовчного міхура. Безконтрольний прийом послаблюючих препаратів може спричинити стійку проблему з дефекацією, оскільки пацієнт самостійно повною мірою не може оцінити склад препарату та механізм його фармакологічної дії. Лікарі ж спираються на результати аналізів та попереднього обстеження, і призначення лікування запору у дитини чи дорослого є адекватним та виправданим!

Методи лікування запору включають комплексний підхід з використанням немедикаментозних заходів та лікарських засобів, спрямованих на відновлення фізіологічного транзиту кишечника. Медикаментозна терапія при недостатній дефекації підбирається з урахуванням механізму розвитку запору та проводиться поетапно.

Основні групи засобів, що застосовуються при запорі:
• Регулятори моторики кишечника – препарати, що посилюють перистальтичну активність товстої кишки та сприяють просуванню кишкового вмісту;
• Осмотичні проносні – засоби, що збільшують вміст води у просвіті кишечника, що призводить до розм'якшення калових мас та полегшення дефекації;
• Об'ємоутворюючі засоби – препарати на основі рослинних волокон та полісахаридів, які збільшують обсяг кишкового вмісту та фізіологічно стимулюють перистальтику;
• Розм'якшувальні калові маси засобу – речовини, що знижують щільність випорожнень та зменшують травматизацію слизової оболонки кишечника при запорах;
• Ректальні засоби місцевої дії – препарати, що стимулюють акт дефекації за рахунок місцевого подразнюючого чи змащувального ефекту;
• Засоби, що нормалізують кишкову мікрофлору – препарати, що сприяють відновленню балансу мікробіоти та покращенню моторно-евакуаторної функції кишківника;
• Спазмолітичні засоби – застосовуються при хворобливих запорах, що супроводжуються спастичними порушеннями моторики, для зняття локального м'язового напруження кишкової стінки;
• Ферментні препарати – використовуються при супутніх порушеннях травлення для покращення переробки їжі та зменшення навантаження на кишечник!

Переважно, фахівці рекомендують стандартні та доступні засоби від запору. Але в деяких випадках потрібна комплексна практика з глибшим вивченням проблеми!

Запор – лікування в Кривому Розі: гастроентеролог, терапевт, інфекціоніст, власна лабораторія, УЗД, розширений діагностичний комплекс. Записуйтесь на прийом за телефоном (098) 530-60-40!

Важлива інформація:

Лікування запору – гастроентеролог у Кривому Розі, Клініка Медітон на ФілатоваКонсультація терапевта

Діагностика та лікування діареї

Лікування надмірного газоутворення

Кишкові інфекції

Лікування харчового отруєння

Матеріал створено з урахуванням клінічних протоколів та настанов МОЗ України – Закрепи у дорослих, та міжнародних стандартів NIDDK – Symptoms & Causes of Constipation

Перевірено або відредаговано спеціалістами медичного центру Клініка Медітон з практичним досвідом понад 15 років – Наші лікарі

Надана інформація не є інструкцією для подальших дій. Самолікування може бути небезпечним. Зверніться до лікаря!